ЩО І ЯК ВИВЧАЄ СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Ойкумена (з давньогрец. населяю, проживаю) — освоєна людством частина світу.
Уперше цей термін використав історик і географ Гекатей Мілетський (бл. 550–
490 рр. до н. е.) для позначення частини Землі, відомої грекам. Пізніше ним почали називати землі, загалом заселені й відомі людству.

Суспільство й ойкумена з погляду територіальних відмінностей є об’єктами вивчення суспільної гілки географічної науки — суспільної географії.

Економічна географія вивчає територіальну організацію виробництва, особливості формування територіально-економічної структури господарства різних країн, окремих регіонів, усього світу.

Щоб створити різноманітні умови для свого життя, люди взаємодіють із природним середовищем, а також між собою. У результаті цього складається система зв’язків і відносин між ними, тобто людське суспільство. Його елементами є різноманітні людські об’єднання — соціальні групи: колективи, народи, нації, політичні партії, громадські та державні організації.

Суспільство також можна розглядати як сукупність населення та різних сфер його життєдіяльності — економічної, соціальної, політичної та ін. Ойкумена — та частина географічної оболонки, яка заселена й найбільше освоєна людиною. В ойкумені складаються різні форми територіальної організації суспільства — від невеликих населених пунктів до держав і наддержавних об’єднань (як, наприклад, Європейський Союз).

Територія — це обмежена частина поверхні Землі з характерними для неї природними і створеними людиною (антропогенними) особливостями та ресурсами, що має певну площу, географічне положення та інші характеристики.

Cуспільна географія вивчає територіальну (геопросторову) організацію суспільства та його складових частин — населення, економічної,
соціальної, політичної сфер.

Географічне (навколишнє) середовище — це та частина земної природи, з якою людство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й господарській діяльності. У ньому людина живе, там відбуваються, всі суспільні явища і процеси. Воно є
найважливішим джерелом ресурсів і здійснює значний вплив на духовний
світ людей, їх здоров’я і настрій.

Природні умови — тіла і сили природи, що не залучені безпосередньо до суспільного виробництва, проте можуть суттєво впливати на його розвиток та
розміщення (наприклад, клімат, рельєф, геологічна будова території).

Суспільна географія — це складна система знань, яка охоплює численні наукові галузі та підгалузі, що тісно переплітаються і взаємодіють між собою. Географія населення досліджує закономірності територіальної організації населення, його відтворення та структуру. Соціальна географія вивчає територіальну організацію сфери послуг, споживання, способу життя населення, його духовної сфери (культури, релігії). Політична географія досліджує формування і
розвиток політичної карти світу і регіонів, формування територій держав, їх
адміністративно-територіальний устрій, територіальну організацію виборів,
громадсько-політичних рухів і партій.

У своїх дослідженнях суспільна географія використовує такі основні методи: картографічний, статистичний, порівняльно-географічний, історичний, геоінформаційний.

Картографічний метод передбачає складання та аналіз тематичних карт світу, окремих регіонів і країн.

Статистичний (математичний) метод полягає в аналізі цифрових даних і побудові на їхній основі графіків, діаграм, карт для всебічного аналізу сучасного стану й визначення тенденцій розвитку соціально-економічних процесів та явищ.

Порівняльно-географічний метод передбачає зіставлення різних регіонів, країн, міст для складання прогнозів щодо ефективного розміщення нових виробництв та підприємств на певній території.

Історичний метод має на меті вивчення формування територій держав, їх заселення та господарське освоєння.

Геоінформаційний метод полягає у створенні геоінформаційних систем (ГІС), які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітної інформації про територію.

Leave a Reply