Географія 10 клас відповіді на тести

Оберіть з переліку квазі-державу. Абхазія

Який макрорегіон світу має найменшу кількість населення? Австралія та Океанія 

Чи правильно, що країни, які в односторонньому порядку проголосили незалежність, але не одержали загального міжнародного визнання, називають квазі-державами? правильно

Укажіть субрегіон з найменшою площею серед вказаних субрегіонів. Європа

Укажіть субрегіон Європи, до якого належить Україна. Східна Європа

Укажіть який статус має Антарктида. Міжнародна територія 

Чи правильно, що «найстарішою європейською сучасною державою є заснована ще в 301 р. республіка Сан-Марино – карликова країна-анклав»»? правильно

Укажіть великий промисловий район Європи, в структурі економіки якого основну роль відіграють новітні високотехнологічні види діяльності: авіаракетна, електротехнічна, фармацевтична, парфумерна промисловість, інформаційні технології, автомобілебудування. Іль-де-Франс

Установіть відповідність між регіонами чи країнами Європи та релігійною структурою населення.

  • Південна Європа, Центральна Європа → католицтво,
  • Албанія, Боснія і Герцоговина → іслам,
  • Греція, Болгарія, Чорногорія → православ’я,
  • Північна Європа, Велика Британія → протестантизм

Установіть правильно відповідність між формою державного правління та країнами Європи.

  • Президентська республіка → Білорусь, Кіпр, 
  • Парламентська республіка → Болгарія, Чехія, 
  • Конституційна монархія → Андорра, Бельгія, 
  • Абсолютна монархія → Ватикан

Знайдіть відповідність між назвами географічних об’єктів та категоріями, до яких вони належать.

  • Рур, Іль-де-Франс → промислові райони,
  • Роттердам, Антверпен → найбільша морські порти,
  • Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль → аеропорти-хаби,
  • Цюріх, Амстердам → фінансові центри

Установіть правильно відповідність між країнами та їх промисловими центрами.

  •  Іспанія → Барселона, Севілья, Сарагоса, 
  • Італія → Турін, Генуя, Мілан, 
  • Франція → Тулуза, Ліон, Лілль, 
  • Німеччина → Лейпциг, Штутґарт, Бремен

Установіть правильно відповідність між субрегіоном Європи та країною.

  • Східна Європа → Україна,
  • Західна Європа → Німеччина,
  • Південна Європа → Мальта,
  • Північна Європа → Норвегія

Установіть відповідність між природно-рекреаційним об’єктом та країною в якій він знаходиться.

  • Лазурний берег → Франція, 
  • Карпати → Словаччина, 
  • Альпи → Швейцарія, 
  • Золоті піски → Болгарія

Економічний розвиток

Економічний розвиток — це зміни національної економіки, що забезпечують зростання добробуту та доходів населення; поліпшення якості життя, підвищення ступеня задоволеності головних потреб усіх членів суспільства.

Економічний потенціал країни — характеризує можливості національної економіки створювати матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Це природні та трудові ресурси, матеріальні, духовні й культурні цінності.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг підприємств, вироблених за рік на території країни.

Різновидом ВВП є ВНП. ВНП (валовий національний продукт) — ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за визначений період часу (зазвичай за рік). ВНП вимірює вартість продукції, виробленої факторами виробництва, що перебувають у власності громадян цієї країни (резидентів), зокрема й на території інших країн.

Структура ВВП — співвідношення між основними секторами господар­ської діяльності в країні, їхній внесок у накопичення ВВП.

Важливим показником є національний дохід (НД) — це чистий прибуток. Його розраховують як ВНП без відрахувань на зношення основних засобів виробництва.

ІЛР — інтегрований (тобто бере до уваги не один, а декілька значень) показник, який використовують для міждержавного порівняння й вимірювання людського потенціалу досліджуваної території.

Зведений ІЛР для кожної країни обчислюють за такими показниками:

1) середня очікувана тривалість життя людей (оцінює довголіття);

2) середня кількість років, витрачених на навчання (характеризує грамотність населення);

3) середній дохід на душу населення за паритетом купівельної спроможності (відображає рівень матеріального забезпечення людей)

Залежно від значення ІЛР, розрізняють чотири групи держав світу:
з дуже високим (49 країн), високим (56), середнім (38) і низьким (45 країн) людським розвитком (за даними на 2015 р.).

ЩО І ЯК ВИВЧАЄ СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Ойкумена (з давньогрец. населяю, проживаю) — освоєна людством частина світу.
Уперше цей термін використав історик і географ Гекатей Мілетський (бл. 550–
490 рр. до н. е.) для позначення частини Землі, відомої грекам. Пізніше ним почали називати землі, загалом заселені й відомі людству.

Суспільство й ойкумена з погляду територіальних відмінностей є об’єктами вивчення суспільної гілки географічної науки — суспільної географії.

Економічна географія вивчає територіальну організацію виробництва, особливості формування територіально-економічної структури господарства різних країн, окремих регіонів, усього світу.

Щоб створити різноманітні умови для свого життя, люди взаємодіють із природним середовищем, а також між собою. У результаті цього складається система зв’язків і відносин між ними, тобто людське суспільство. Його елементами є різноманітні людські об’єднання — соціальні групи: колективи, народи, нації, політичні партії, громадські та державні організації.

Суспільство також можна розглядати як сукупність населення та різних сфер його життєдіяльності — економічної, соціальної, політичної та ін. Ойкумена — та частина географічної оболонки, яка заселена й найбільше освоєна людиною. В ойкумені складаються різні форми територіальної організації суспільства — від невеликих населених пунктів до держав і наддержавних об’єднань (як, наприклад, Європейський Союз).

Територія — це обмежена частина поверхні Землі з характерними для неї природними і створеними людиною (антропогенними) особливостями та ресурсами, що має певну площу, географічне положення та інші характеристики.

Cуспільна географія вивчає територіальну (геопросторову) організацію суспільства та його складових частин — населення, економічної,
соціальної, політичної сфер.

Географічне (навколишнє) середовище — це та частина земної природи, з якою людство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й господарській діяльності. У ньому людина живе, там відбуваються, всі суспільні явища і процеси. Воно є
найважливішим джерелом ресурсів і здійснює значний вплив на духовний
світ людей, їх здоров’я і настрій.

Природні умови — тіла і сили природи, що не залучені безпосередньо до суспільного виробництва, проте можуть суттєво впливати на його розвиток та
розміщення (наприклад, клімат, рельєф, геологічна будова території).

Суспільна географія — це складна система знань, яка охоплює численні наукові галузі та підгалузі, що тісно переплітаються і взаємодіють між собою. Географія населення досліджує закономірності територіальної організації населення, його відтворення та структуру. Соціальна географія вивчає територіальну організацію сфери послуг, споживання, способу життя населення, його духовної сфери (культури, релігії). Політична географія досліджує формування і
розвиток політичної карти світу і регіонів, формування територій держав, їх
адміністративно-територіальний устрій, територіальну організацію виборів,
громадсько-політичних рухів і партій.

У своїх дослідженнях суспільна географія використовує такі основні методи: картографічний, статистичний, порівняльно-географічний, історичний, геоінформаційний.

Картографічний метод передбачає складання та аналіз тематичних карт світу, окремих регіонів і країн.

Статистичний (математичний) метод полягає в аналізі цифрових даних і побудові на їхній основі графіків, діаграм, карт для всебічного аналізу сучасного стану й визначення тенденцій розвитку соціально-економічних процесів та явищ.

Порівняльно-географічний метод передбачає зіставлення різних регіонів, країн, міст для складання прогнозів щодо ефективного розміщення нових виробництв та підприємств на певній території.

Історичний метод має на меті вивчення формування територій держав, їх заселення та господарське освоєння.

Геоінформаційний метод полягає у створенні геоінформаційних систем (ГІС), які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітної інформації про територію.