У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- Іменники середнього роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, моря, поля.
- Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
а) назви осіб, власні імена та прізвища: робітника, студента, тесляра, учителя, фахівця, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза;
б) назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, пса, пня;
в) назви предметів: ґвинта, замка, портфеля, стола (й столу);
г) назви населених пунктів: Берліна, Ва́шингтона, Житомира, Кременчука, Лондона, Луганська.
Примітка 1. Але -у, -ю пишемо в складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.
Примітка 2. У розмовному мовленні деякі назви населених пунктів можуть мати також паралельні закінчення -а, -я, -у, -ю: Берліна і Берліну, Лондона і Лондону тощо;
ґ) інші географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ів, -їв, -ин: Дінця, Дністра, Тетерева, Снятина;
д) назви мір довжини, вага, часу тощо: відсотка, гектара, грама, метра, місяця, тижня (але віку, року), назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду – назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша́, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда;
е) органів і частин тіла: носа, пальця, хребта, шлунка тощо (але шлунку, якщо це страва);
є) назви машин та їхніх деталей: автомобіля, бурякокомбайна, дизеля, пароплава, поршня, трактора;
ж) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника тощо, але виду, роду, також синтаксису, складу, способу.
- Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:
а) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, атласу, бальзаму, борщу, порошку, сиру, спирту, але хліба;
б) сукупність предметів або істот, збірність: анса́мблю, батальйо́ну, березняку́, вишняку́, га́ю, гу́рту, зага́лу, хо́ру; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барві́нку, бузку́, буркуну́, горо́ху, звіробо́ю, молоча́ю, очере́ту, ячме́ню (але вівса́), а також назви сортів плодових дерев: кальвію, рене́ту;
в) назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: вестибюлю, вокзалу, даху, заводу, залу, замку, каналу, але (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, корівника, курника, куреня, млина, хліва; -а, -я вживаємо також в іменниках – назвах архітектурних деталей: балкона, карниза, еркера, портика; обидва закінчення – -а, -я та -у, -ю приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота;
г) назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, коледжу, штабу;
ґ) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, яру, але горба, хутора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка, ярка;
д) явища природи: вихору (вихру), вогню, вітру, граду, холоду;
е) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху;
є) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, акту, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, ходу, шуму, але ривка, стрибка, стусана;
ж) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, фейлетону тощо;
з) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, але гопака, козака, козачка;
й) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, газопроводу, живопису, живоплоту, але електровоза, пароплава;
і) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху;
ї) назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей: Бугу, Гангу, Дунаю, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу.