У творі «Сто тисяч» зображено жадібних бездуховних людей, що заради грошей готові на все. Але чи завжди жага до грошей робить людей бездуховними?
Я вважаю, що є різниця між тим, яким чином гроші потрапляють до рук людини, а самі гроші – це лише папір, і він жодним чином не робить людей краще чи гірше. Наприклад є шахраї, які видурюють гроші в людей, і є бізнесмени, які заробили кожен свій долар чи гривню. Отже і той і інший має однакову кількість грошей, проте шахрай буде поводитися так як звик, проте бізнесмен буде намагатися створити фонди та стипендії, жертвувати на благочинність. Можна згадати філантропа і мецената Білла Гейтца, а можна родину Терещенків, коштом яких було збудовано лікарню, політехнічний університет, численні будівлі та храми в рідному Глухові. Або Богдана і Варвару Ханенків, які зібрали неймовірну колекцію художніх творів, які подарували місту і якими ми можемо насолоджуватися у музеї.
Отже, я вважаю, що не гроші роблять людей бездуховними, вони лише дістають з глибини душі людини її справжні якості, і більш важливим є те, як людина отримала гроші.