Похідною функції f у точці x0 називають число, що дорівнює границі відношення приросту функції f у точці x0 до відповідного приросту аргументу за умови, що приріст аргументу прямує до нуля.
Знаходження похідної функції f називають диференціюванням функції f.
Для функції у = 10х – 1 знайти Δх і Δу, якщо х0 = 1, х = 1,2.
Δу = у(х0 + Δх) – у(х0) = у(х) – у(х0)
Δх = 1,2 – 1 = 0,2;
Δу = у(1,2) – у(1) = 10×1,2 – 1 – 10×1 + 1 = 12 – 10 = 2.
Для функції у = 10х – 1 знайти у/:
Геометричний зміст похідної та рівняння дотичної до графіка функції y = f (x)
Значення похідної в точці х0 дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до графіка функції в точці з абсцисою х0 і дорівнює кутовому коефіцієнту цієї дотичної.
Похідна характеризує швидкість зміни функції при зміні аргументу
Зокрема, похідна за часом є мірою швидкості зміни відповідної функції, що може застосовуватися до найрізноманітніших фізичних величин.
Наприклад, миттєва швидкість нерівномірного прямолінійного руху є похідна функції, що виражає залежність пройденого s шляху від часу t.
Зв’язок між диференційованістю і неперервністю функції
Якщо функція f(x) диференційована в точці х0, то вона неперервна в цій точці.
Якщо функція f(x) диференційована на проміжку (тобто в кожній його точці), то вона неперервна на цьому проміжку.
Похідні деяких елементарних функцій
Правила диференціювання
Правило | Приклад |
Похідна суми диференційованих функцій дорівнює сумі їх похідних | |
((x + 2){x^2})’ = (x + 2)'{x^2} + ({x^2})'(x + 2) = \hfill \ = (x’ + 2′){x^2} + 2x(x + 2) = \hfill \ = (1 + 0){x^2} + 2x(x + 2) = 3{x^2} + 4x \hfill \ \end{gathered}\) | |
Похідна складеної функції (функції від функції)
Якщо y = f(u) і u = u(x)
Похідні деяких елементарних функцій
(sinx)’ = cosx
(cosx)’ = – sinx
Похідна суми, добутку, частки функцій
Правила диференціювання:
(cu)’ = cu’
Сталий множник можна виносити за знак похідної:
(u + v)’ = u’ + v’
Похідна суми диференційованих функцій дорівнює сумі їх похідних:
(uv)’ = u’v + v’u
Похідна складеної функції
Приклад. Нехай треба обчислити за заданим значенням x значення функції у, що задана формулою:
Для цього спочатку треба обчислити за заданим значенням х значення u = g(x) = 9 – x2, а потім за значенням u обчислити:
Отже, функція g ставить у відповідність числу x число u, а функція f – числу u число у. Говорять, що у є складеною функцією із функцій g і f, і пишуть у = f(g(x))·
Функцію g(x) називають внутрішньою функцією, або проміжною змінною, функцію f(u) – зовнішньою функцією. Отже, щоб обчислити значення складеної функції у = f(g(x)) у довільній точці х, спочатку обчислюють значення u внутрішньої функції g, а потім f(u).
Приклади
Знайти похідну y = x3sin x
y‘ = x3‘ + x3 sin x‘ = 3x2 sinx + x3 cosx = x2 (3sinx + cosx)
Знайти похідну складеної функції y = (3x3 – 1)5.
y ` = 5(3x3 – 1)4 (3x3-1)` = 5(3x3 – 1)4 (9x2 – 0) = 45x2 (3x3 – 1)4