30 листопада 1667, Дублін — 19 жовтня 1745, Дублін
Джонатан Свіфт – син суддівського чиновника. Народився в Дубліні. Батько помер ще до народження Джонатана. Їм опікувався його дядько Годвін, комерсант і адвокат.
В 14 років Джонатан Свіфт вступає в богословську академію. Після закінчення академії Джоанатан їде до Англії і вступає на службу секретарем до дипломата Вільяма Темпла. Естер Джонсон, дочка домоправительки, стала ученицею Свіфта, а потім — дружиною. В маетку Темплів Свіфт написав «Битва книг» та «Казку бочки».
З іменем Свіфта пов’язана мирна угода 1713 року між Англією і Францією у війні за «іспанський спадок». Цю угоду називали «свіфтовим миром».
У 1713 р. Свіфта відправили до Ірландії (секретар губернатора Ірландії; потім — настоятель Дублінського кафедрального собору). Свіфт обстоює інтереси знедоленої Ірландії, пригнобленої економічним і політичним утиском англійського уряду (1729 р. — памфлет «Скромна пропозиція»)
Основні твори: «Казка бочки», «Битва книг», «Роздуми про механічну дію духу», «Роздуми про сварки і розбіжності між знаттю і общинами в Афінах і Римі», «Поведінка союзників», «Листи сукняра», «Мандри Гуллівера».
Повна назва твору «Мандри у різні віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів». Задум твору народився в гуртку лондонських дотепників, які вигадували гумористичні історії від імені обмеженого вченого-педанта Мартіна Скріблеруса.
Твір Свіфта посідає значне місце в контексті Просвітницької доби. Гуллівер – утілення просвітницького розуму, який проповідували наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
«Мандри Гуллівера» складаються із чотирьох частин, що зображають подорож героя до Ліліпутії (І), країни велетнів Бробдінгнег (II), держави з летючим островом Лапути (III) й країни розумних коней-гуїгнгнмів (IV).
Картина політичного життя імперії ліліпутів — це пародія на англійські й загалом європейські політичні звичаї.
Пародія — один із жанрів художньої літератури, сатиричний чи гумористичний твір, у якому імітується творча манера письменника або особливості якогось жанру, напряму задля висміювання їх як невідповідних новим мистецьким запитам.
Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.