Комічне — зображення дійсності, яке супроводжується сміхом.
За ступенем гостроти викриття й засудження комічне у творі буває трьох видів: гумор, сатира, сарказм.
Гумор (від лат. — букв. волога) — художні твори різних жанрів, у яких смішне в житті зображається в добродушному, жартівливому тоні.
Сатира (лат. від — суміш, усяка всячина) — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим висміюванням, глумлінням.
Сарказм (гр. — шматування, від — рву м’ясо) — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображувальних явищ і людей. Для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою та злістю.
Іронія (гр. — удавання, глузування) — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говорять у позитивному чи навіть захопленому тоні, а мають на увазі зовсім протилежне. Від гумору іронія відрізняється більш гострим, хоч і дещо замаскованим запереченням висміюваного.
Пародія (гр. — переробка на смішний лад) — сатиричний або гумористичний твір, який наслідує, імітує творчу манеру письменника або цілого літературного напряму з метою його висміювання. Досягається ця мета шляхом загострення слабких сторін пародійованого твору. Зберігаючи форму оригіналу, пародист укладає в неї новий, протилежний зміст і тим самим дискредитує його. Пародія може «передражнювати» саму реальність.
Пародія — один із жанрів художньої літератури, сатиричний чи гумористичний твір, у якому імітується творча манера письменника або особливості якогось жанру, напряму задля висміювання їх як невідповідних новим мистецьким запитам.
Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Літота (гр. — простота) — на противагу гіперболі це показ із художньою метою ознак якогось предмета чи явища в навмисне зменшеному вигляді.